Інсталяція «Герої не вмирають», клубний заклад сел. Буди, вул. Харківська, 6
Пробач мені, мамо, за те, що загинув,
За те, що поліг на кривавій війні.
За те, що тебе я покинув,
Благаю, пробач, моя мамо, мені!
Іду в небуття, ні про що не шкодую,
Я вас боронив від страшної орди.
Даруй, моя мамо, молитву святую,
Щоб світ захистить від лихої біди.
Не міг я інакше, я син України,
Вона - моя доля, натхнення моє.
Пробач, моя нене, прости свого сина,
Хай Бог тобі сили й терпіння дає.
Матусю, рідненька, не плач, не журися,
Я Ангелом вічним на Небо іду.
Я сонечком теплим зійшов, подивися,
Я місяцем ясним у дім наш прийду.
Я, мамо, живий, я завжди буду жити,
У нашім саду білим цвітом зійду.
І колосом повним у стиглому житі,
І чистим струмочком до тебе прийду.
Не плач, бережи свої сльози безцінні,
Хай сльози впадуть у холодну росу.
Бо я не помер, я лишився в корінні
Моєї країни. Я мир принесу.
Пробач мені, мамо...
… Герої не вмирають!
Інсталяція «Герої не вмирають», клубний заклад сел. Буди, вул. Харківська, 6
