Проблема неофіційного працевлаштування
Проблема неофіційного працевлаштування виникає через те, що знайти пристойну роботу, яка була б до душі та гідно оплачувалася, досить нелегко. Тому деякі працівники вірять у обіцянку роботодавця про те, що буде вигідно працювати без оформлення так як заробітна плата «у конверті» буде більшою ніж офіційна. Проте, слід зазначити, що у такому разі негативні наслідки подібного працевлаштування є не тільки для працівників але і для роботодавців.
Неофіційне працевлаштування має наступні наслідки для працівника:
• відмова роботодавця у наданні основної та додаткової відпустки та відповідно оплати на оздоровлення до основної відпустки;
• відмова роботодавця у оплаті лікарняних листів у разі тимчасової непрацездатності працівника;
• відмова роботодавця у виплаті належної заробітної плати;
• неможливість отримання допомоги при травмуванні у разі нещасного випадку на виробництві;
• неможливість отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
• неможливість отримання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг;
• втрата трудового та страхового стажу при розрахунку розміру пенсії.
Адже тільки офіційно оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу отримає право на гідну пенсію. За таких умов свої трудові права можливо захищати лише у судовому порядку за допомогою доказів та свідків.
Неофіційне працевлаштування працівника має наступні наслідки для роботодавця:
• відсутність можливості вимагати від працівника виконання роботи належним чином;
• відсутність можливості вимагати від працівника дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, режиму роботи тощо;
• відсутність можливості притягнути працівника до матеріальної відповідальності;
• відсутність можливості застосування до працівника дисциплінарного стягнення тощо.
Також, при перевірці питання оформлення трудових відносин з найманими працівниками, у разі встановлення фактів неоформлених трудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків роботодавець нестиме відповідальність у вигляді штрафу відповідно ч. 2 ст. 265 КЗпП України – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Крім того, законодавством передбачено також адміністративну та кримінальну відповідальність щодо такого роботодавця.
